Питання і відповіді про EyeDetect, VerifEye і класичний поліграф

Це тест на брехню, який оцінює мимовільну поведінку очей, поки людина читає твердження на екрані й відповідає «правда» чи «неправда». Ідею запропонували у 2002 році ті самі вчені з Університету Юти, що у 1991-му створили перший комп'ютерний поліграф. Назву EyeDetect технологія отримала у 2013 році, на ринок вийшла у 2014-му. Тест триває 30–45 хвилин, датчиків на тілі немає.

Джон Кірчер і Даг Гакер з Університету Юти. Кірчер десятиліттями досліджував поліграф, Гакер — психологію читання. У 2003 році до них приєднались Енн Кук і Ден Волц, у 2009-му — Девід Раскін, один із найвідоміших дослідників поліграфа. Разом вони понад десять років доводили метод до робочого стану, перш ніж випустити його на ринок.

Американська компанія з міста Лігай, штат Юта. Заснована у 2009 році під назвою Credibility Assessment Technologies, у грудні 2013-го перейменована на Converus: від латинського con («з») і verus («правда»). Converus розробляє EyeDetect, EyeDetect+ і VerifEye, а тести проводять сертифіковані партнери в різних країнах. Ми один із таких партнерів в Україні.

VerifEye — окремий продукт Converus для смартфона. Людина відкриває посилання у безкоштовному застосунку, слухає питання і відповідає вголос, а фронтальна камера фіксує реакції очей. Тест триває 15–20 хвилин, звіт у PDF до 5 хвилин після тесту. Точність нижча за EyeDetect: 84–89% залежно від умов. EyeDetect проходять на спеціальному обладнанні зі спеціалістом поруч, тому для серйозних рішень ми радимо саме його.

Це автоматизований поліграф: обладнання EyeDetect плюс датчики поліграфа на зап'ястях і пальці замість манжети на плечі. Створений для країн і організацій, де закон вимагає саме поліграф. Оцінку так само рахує алгоритм. В Україні ми проводимо тести EyeDetect і VerifEye; EyeDetect+ у нашому кабінеті поки немає.

У статистичній моделі, яка зважує кілька десятків показників: розмір зіниці, точність і час відповіді, фіксації погляду, частоту моргань, манеру читання. Камера високої роздільної здатності записує ці дані, поки людина відповідає. На виході — оцінка достовірності Converus від 1 до 99: від 1 до 49 означає обман, від 50 до 99 — правдивість. Що ближче до країв шкали, то впевненіший результат; оцінка 51–53 означає, що впевненість мінімальна.

За даними Converus, у скринінгових тестах на кілька тем EyeDetect правильно класифікує 88 людей зі 100, у діагностичних тестах на одне питання — 90 зі 100. У дослідженні Університету Юти 2020 року протокол на кілька тем дав 88% і вперше дозволив оцінювати до чотирьох тем в одному тесті. 86–90% — частка правильних серед тестів із визначеним результатом; отже 10–14 зі 100 визначених результатів можуть бути хибними. Невизначені результати в цей відсоток не входять, їх повторюємо за наш рахунок.

Дослідження EyeDetect (англійською): Cook et al., 2012, Kircher, Raskin, 2016

Converus вказує 84–89%. У валідаційному дослідженні 2024 року (123 учасники, лабораторні умови, тест на три теми з одним порівняльним питанням) точність склала 89%. Такий результат отримано за ідеальних умов під наглядом спеціаліста; без них розробник очікує нижчу точність, ближче до 84%. Тому ми даємо детальну інструкцію щодо освітлення, телефона і тиші.

Дослідження VerifEye 3R, Converus 2024: українською, оригінал англійською

Так. Наукова група Converus під керівництвом Джона Кірчера опублікувала понад 20 статей і звітів про метод, який у науковій літературі називають окуломоторним тестом виявлення обману (ODT). Дванадцять із них пройшли рецензування (дані з каталогу досліджень Converus, вересень 2026). Перша велика публікація вийшла у Journal of Experimental Psychology: Applied у 2012 році.

Один такий випадок відомий: у травні 2018 року суд округу Таос, штат Нью-Мексико, допустив результати EyeDetect як доказ у кримінальній справі. У 2020 році тест згадували у справі в Айдахо, але не як доказ. В Україні результати будь-якого детектора брехні доказом не є. Тест допомагає ухвалити рішення, а не замінює слідство чи суд.

Гірше, ніж тести на одну подію. Польове дослідження для Секретної служби США (1988) показало: коли людина щира в одних питаннях і бреше в інших, майже половина результатів поліграфа виявилась невизначеною, а правильних рішень було 74,5%. EyeDetect побудований інакше: відповіді на кожну тему порівнюються з відповідями на іншу, тому скринінг на кілька тем дає 86–88%.

Дослідження показують близько 87%. Але обидва методи потребують дорогого медичного обладнання, довгого навчання персоналу і незручні для людини: її обвішують електродами або кладуть у томограф. Для практичної перевірки це не варіант.

З передтестової бесіди, інструкцій, короткого тренувального тесту і кількох сесій питань. Кожне питання повторюється у різних формулюваннях у випадковому порядку. Твердження змінюються кожні 5–7 секунд, тому людина має бути зосереджена весь час.

Сам тест EyeDetect триває 30–45 хвилин. Разом із бесідою і поясненням звіту плануйте близько години. Оцінка готова менш ніж за п'ять хвилин після завершення.

Так, і ми її обов'язково проводимо. Спеціаліст отримує письмову згоду, перевіряє, чи людина може проходити тест, пояснює, як працює обладнання, і разом із нею розбирає кожне питання. Після тесту, якщо результат негативний, можлива розмова про причини і за потреби додатковий тест на одне питання.

Так. Якщо після скринінгу на кілька тем потрібно розібратись з однією конкретною темою, після перерви приблизно на годину людина може пройти діагностичний тест на одне питання.

Базове навчання адміністратора тесту у Converus триває близько шести годин, підготовка авторів тестів — ще до двох днів, тренінг з бесід — один день. Для порівняння, поліграфолога навчають десять тижнів. Наша спеціалістка має чинні сертифікати тестувальника й адміністратора EyeDetect від Converus.

Так, EyeDetect використовують для питань вірності у шлюбі, партнерстві чи заручинах. Умова одна: людина погоджується на тест добровільно і письмово. Детальніше про перевірку на вірність є на окремій сторінці.

Перевірка кандидатів перед наймом, періодична перевірка працівників і розслідування конкретних подій: крадіжка, шахрайство, витік інформації, хабарі, вживання наркотиків, зв'язки з кримінальними групами. Поза США його застосовують компанії будь-якого профілю, державні органи і слідчі у кримінальних та цивільних справах.

Так. Усе, що сповільнює реакцію, змінює рухи очей або розмір зіниці, впливає на тест. Людину у стані сп'яніння не тестують. Перед тестом є дві короткі перевірки: реакція зіниць на зміну освітлення екрана і запам'ятовування чисел. Вони показують, чи зіниці реагують нормально, і виявляють краплі для розширення зіниць, які вважаються спробою обману.

Хвороби, що впливають на зіницю і вегетативну нервову систему: хвороба Паркінсона, цукровий діабет, розсіяний склероз, травми мозку чи спинного мозку, стани з різким падінням тиску. Дуже сухі очі або густий макіяж можуть заважати камері, тоді проводять калібрування. Водночас EyeDetect успішно проходили люди з СДУГ, тривожними розладами, ПТСР, вагітні, люди з астмою й аритмією, ті, хто приймає антидепресанти, і підлітки від 11 років. Неповнолітніх ми тестуємо лише за письмовою згодою і в присутності батьків. Для людей, які погано читають, є аудіоверсія тесту.

Тест стає непотрібним. EyeDetect шукає ознаки приховування, а людина, яка чесно відповідає про свій вчинок, не показує того самого навантаження, що людина, яка бреше. Тому після зізнання ми тест не проводимо.

Результат передбачити важко. Той, хто чесно відповідає «так, я це робив», може не показати реакції, характерної для брехні. Тест створений саме для виявлення прихованої неправди, а не для підтвердження зізнань.

Так. Замість імені у системі можна вказати номер, а фото не робити. Тоді результат прив'язаний лише до цього номера. Для бізнесу це зручний спосіб не зберігати особисті дані працівників у звітах.

Брехня потребує більше розумових зусиль, ніж правда. Це змінює поведінку очей: під час неправдивих відповідей люди рідше моргають, зіниця розширюється сильніше, а твердження про власний вчинок читають швидше і з меншою кількістю фіксацій. Алгоритм порівнює ці показники між темами і рахує оцінку.

Прийоми проти поліграфа розраховані на те, щоб викликати реакцію тіла протягом 20 секунд після питання. В EyeDetect твердження змінюються кожні 5–7 секунд, і людина мусить постійно думати, щоб не помилятись. Часу на прийоми просто немає. Так пояснює Чарльз Гонтс, один із головних дослідників протидії поліграфу.

Заплющені очі й примружування бачить спеціаліст. Відповіді навмання, однакові відповіді на все або пропуск багатьох питань алгоритм розпізнає як окрему схему. Результату «заслуговує на довіру» такий тест не дасть, тому ці спроби не допомагають.

Придумування і утримання легенди саме і збільшує навантаження на мозок, а зіниця реагує на це мимовільно. Обійти тест міг би лише той, хто здатен брехати без жодних зусиль, а таких людей практично немає. Саме тому EyeDetect показує кращі результати, ніж інші доступні методи.

Диск станції EyeDetect зашифрований за стандартом AES-256 і сертифікований за FIPS 140-2. Дані тесту доступні лише тому, хто має ключ до диска. Перед передачею на сервер вони шифруються окремим ключем клієнта, а після передачі видаляються з диска станції.

Веб-кабінет Converus відкривається лише через захищене з'єднання з двофакторною автентифікацією. Доступ мають тільки авторизовані користувачі. У нас це один спеціаліст, який проводить тести.

На власних серверах Converus у сертифікованому дата-центрі (SSAE 16 / ISAE 3402) у закритій стійці. Вхід у зал за картками і біометрією, цілодобовий моніторинг, вхідний трафік фільтрує фаєрвол. Сервери не орендовані у дата-центру, а належать розробнику.

Іноді замінює, частіше доповнює. Для перевірки конкретної події добрий поліграфолог і EyeDetect дають порівнянну точність: EyeDetect показує 86–90% залежно від типу тесту. Для масового скринінгу працівників EyeDetect зручніший: швидший, без датчиків і не залежить від навичок оператора.

Два сценарії. Перший — розслідування конкретної події, де ставлять питання про сам випадок і порівняльні питання на кшталт «чи брехали ви колись керівництву». За оптимальних умов точність таких тестів близько 90%. Другий — скринінг працівників із загальними питаннями («чи вживали ви наркотики за 90 днів»). Тут питання розмиті, реакції на них схожі, і точність падає до 65–85%.

Поліграф реєструє реакції тіла на стрес: дихання, пульс, потовиділення. Його логіка: брехун сильніше емоційно реагує на питання про свою провину. EyeDetect вимірює зіницю і рухи очей, які відображають роботу мозку під час читання і відповіді. Його логіка: брехня потребує більше розумових зусиль. Це два незалежні джерела інформації.

Так. Методи вимірюють різне: поліграф реагує на емоцію, EyeDetect на когнітивне навантаження. За даними Converus, коли обидва тести проведено окремо і їхні результати збігаються, упевненість у висновку близько 97%. Це не точність одного тесту EyeDetect.

Тест автоматизований і не залежить від майстерності оператора; людині не треба «здаватися чесною» перед екзаменатором. Немає порівняльних питань-пасток, натомість дві теми контролюють одна одну. Тест можна провести будь-якою мовою без перекладача. Датчиків немає, тест триває 30–45 хвилин замість 90 і більше, тому за той самий час можна перевірити більше людей.

Даних надто багато і вони надходять надто швидко: десятки показників кілька разів на секунду. Їх може зважити лише алгоритм, і він робить це однаково для кожної людини. Саме тому Converus рекомендує довіряти оцінку програмі, а спеціалісту залишає підготовку питань, контроль умов і пояснення звіту.

У дослідженні Університету Массачусетса 60% людей визнали, що не витримали б десятихвилинну розмову без жодної неправди. Британські дослідники з'ясували, що чоловіки брешуть приблизно вдвічі частіше за жінок.

Так. Кожна легенда потребує нових деталей, і її дедалі важче тримати в голові. Дослідники Стенфорда помітили, що після нечесних вчинків людям здавалось, що пагорби крутіші, а відстані довші: мозок сприймає обман як фізичний тягар. Учасники дослідження в Нотр-Дамі, яких просили тиждень не брехати, звітували про кращий сон, менше напруги і головного болю.

Способів багато, суть одна: намір ввести в оману. Хтось бреше, щоб захистити себе, хтось — щоб захистити інших, хтось прикрашає історію заради ефекту або рятує самолюбство. Далі йде брехня заради вигоди і брехня, щоб зашкодити. Тест не оцінює мотив: він перевіряє лише, чи правдива конкретна відповідь про конкретний факт.