Питання і відповіді про EyeDetect, VerifEye і класичний поліграф

Це тест на брехню, який оцінює мимовільну поведінку очей, поки людина читає твердження на екрані й відповідає «правда» чи «неправда». Ідею запропонували у 2002 році ті самі вчені з Університету Юти, що у 1991-му створили перший комп'ютерний поліграф. Назву EyeDetect технологія отримала у 2013 році, на ринок вийшла у 2014-му. Тест триває 15–30 хвилин, датчиків на тілі немає.

Джон Кірчер і Даг Гакер з Університету Юти. Кірчер десятиліттями досліджував поліграф, Гакер — психологію читання. У 2003 році до них приєднались Енн Кук і Ден Волц, у 2009-му — Девід Раскін, один із найвідоміших дослідників поліграфа. Разом вони понад десять років доводили метод до робочого стану, перш ніж випустити його на ринок.

Американська компанія з міста Лігай, штат Юта. Заснована у 2009 році під назвою Credibility Assessment Technologies, у грудні 2013-го перейменована на Converus: від латинського con («з») і verus («правда»). Converus розробляє EyeDetect, EyeDetect+ і VerifEye, а тести проводять сертифіковані партнери в різних країнах. Ми один із таких партнерів в Україні.

VerifEye — окремий продукт Converus для смартфона. Людина відкриває посилання у безкоштовному застосунку, слухає питання і відповідає вголос, а фронтальна камера фіксує реакції очей. Тест триває близько 10 хвилин. Точність нижча за EyeDetect: 84–89% залежно від умов. EyeDetect проходять на спеціальному обладнанні зі спеціалістом поруч, тому для серйозних рішень ми радимо саме його.

Це автоматизований поліграф: обладнання EyeDetect плюс датчики поліграфа на зап'ястях і пальці замість манжети на плечі. Створений для країн і організацій, де закон вимагає саме поліграф. Оцінку так само рахує алгоритм. В Україні ми проводимо тести EyeDetect і VerifEye; EyeDetect+ у нашому кабінеті поки немає.

У статистичній моделі, яка зважує кілька десятків показників: розмір зіниці, точність і час відповіді, фіксації погляду, частоту моргань, манеру читання. Камера високої роздільної здатності записує ці дані, поки людина відповідає. На виході — оцінка достовірності Converus від 1 до 99: від 1 до 49 означає обман, від 50 до 99 — правдивість. Що ближче до країв шкали, то впевненіший результат; оцінка 51–53 означає, що впевненість мінімальна.

За даними Converus, у скринінгових тестах на кілька тем EyeDetect правильно класифікує 88 людей зі 100, у діагностичних тестах на одне питання — 90 зі 100. У дослідженні Університету Юти 2020 року протокол на кілька тем дав 88% і вперше дозволив оцінювати до чотирьох тем в одному тесті. Тобто зі 100 перевірених людей приблизно 10 результатів можуть бути невизначеними або помилковими, і ми завжди про це кажемо.

Converus вказує 84–89%. У валідаційному дослідженні 2024 року (123 учасники, лабораторні умови, тест на три теми з одним порівняльним питанням) точність склала 89%. Такий результат отримано за ідеальних умов під наглядом спеціаліста; без них розробник очікує нижчу точність, ближче до 84%. Тому ми даємо детальну інструкцію щодо освітлення, телефона і тиші.

Так. Наукова група Converus під керівництвом Джона Кірчера опублікувала 19 статей і звітів про метод, який у науковій літературі називають окуломоторним тестом виявлення обману (ODT). Десять із них пройшли рецензування. Перша велика публікація вийшла у Journal of Experimental Psychology: Applied у 2012 році.

Один такий випадок відомий: у травні 2018 року суд округу Таос, штат Нью-Мексико, допустив результати EyeDetect як доказ у кримінальній справі. У 2020 році тест згадували у справі в Айдахо, але не як доказ. В Україні результати будь-якого детектора брехні доказом не є. Тест допомагає ухвалити рішення, а не замінює слідство чи суд.

Гірше, ніж тести на одну подію. Польове дослідження для Секретної служби США (1988) показало: коли людина щира в одних питаннях і бреше в інших, майже половина результатів поліграфа виявилась невизначеною, а правильних рішень було 74,5%. EyeDetect побудований інакше: відповіді на кожну тему порівнюються з відповідями на іншу, тому скринінг на кілька тем дає 86–88%.

Дослідження показують близько 87%. Але обидва методи потребують дорогого медичного обладнання, довгого навчання персоналу і незручні для людини: її обвішують електродами або кладуть у томограф. Для практичної перевірки це не варіант.

З передтестової бесіди, інструкцій, короткого тренувального тесту і кількох сесій питань. Кожне питання повторюється у різних формулюваннях у випадковому порядку. Твердження змінюються кожні 5–7 секунд, тому людина має бути зосереджена весь час.

Сам тест EyeDetect триває 15 хвилин, якщо перевіряється одне питання, і близько 30 хвилин для скринінгу на кілька тем. Разом із бесідою і поясненням звіту плануйте 45–60 хвилин. Оцінка готова менш ніж за п'ять хвилин після завершення.

Так, і ми її обов'язково проводимо. Спеціаліст отримує письмову згоду, перевіряє, чи людина може проходити тест, пояснює, як працює обладнання, і разом із нею розбирає кожне питання. Після тесту, якщо результат негативний, можлива розмова про причини і за потреби додатковий тест на одне питання.

Так. Якщо після скринінгу на кілька тем потрібно розібратись з однією конкретною темою, після перерви приблизно на годину людина може пройти діагностичний тест на одне питання.

Базове навчання адміністратора тесту у Converus триває близько шести годин, підготовка авторів тестів — ще до двох днів, тренінг з бесід — один день. Для порівняння, поліграфолога навчають десять тижнів. Наша спеціалістка має чинні сертифікати тестувальника й адміністратора EyeDetect від Converus.

Так, EyeDetect використовують для питань вірності у шлюбі, партнерстві чи заручинах. Умова одна: людина погоджується на тест добровільно і письмово. Детальніше про перевірку на вірність є на окремій сторінці.

Перевірка кандидатів перед наймом, періодична перевірка працівників і розслідування конкретних подій: крадіжка, шахрайство, витік інформації, хабарі, вживання наркотиків, зв'язки з кримінальними групами. Поза США його застосовують компанії будь-якого профілю, державні органи і слідчі у кримінальних та цивільних справах.

Так. Усе, що сповільнює реакцію, змінює рухи очей або розмір зіниці, впливає на тест. Людину у стані сп'яніння не тестують. Перед тестом є дві короткі перевірки: реакція зіниць на зміну освітлення екрана і запам'ятовування чисел. Вони показують, чи зіниці реагують нормально, і виявляють краплі для розширення зіниць, які вважаються спробою обману.

Хвороби, що впливають на зіницю і вегетативну нервову систему: хвороба Паркінсона, цукровий діабет, розсіяний склероз, травми мозку чи спинного мозку, стани з різким падінням тиску. Дуже сухі очі або густий макіяж можуть заважати камері, тоді проводять калібрування. Водночас EyeDetect успішно проходили люди з СДУГ, тривожними розладами, ПТСР, вагітні, люди з астмою й аритмією, ті, хто приймає антидепресанти, і підлітки від 11 років. Для людей, які погано читають, є аудіоверсія тесту.

Тест стає непотрібним. EyeDetect шукає ознаки приховування, а людина, яка чесно відповідає про свій вчинок, не показує того самого навантаження, що людина, яка бреше. Тому після зізнання ми тест не проводимо.

Результат передбачити важко. Той, хто чесно відповідає «так, я це робив», може не показати реакції, характерної для брехні. Тест створений саме для виявлення прихованої неправди, а не для підтвердження зізнань.

Так. Замість імені у системі можна вказати номер, а фото не робити. Тоді результат прив'язаний лише до цього номера. Для бізнесу це зручний спосіб не зберігати особисті дані працівників у звітах.

Брехня потребує більше розумових зусиль, ніж правда. Це змінює поведінку очей: під час неправдивих відповідей люди рідше моргають, зіниця розширюється сильніше, а твердження про власний вчинок читають швидше і з меншою кількістю фіксацій. Алгоритм порівнює ці показники між темами і рахує оцінку.

Прийоми проти поліграфа розраховані на те, щоб викликати реакцію тіла протягом 20 секунд після питання. В EyeDetect твердження змінюються кожні 5–7 секунд, і людина мусить постійно думати, щоб не помилятись. Часу на прийоми просто немає. Так пояснює Чарльз Гонтс, один із головних дослідників протидії поліграфу.

Заплющені очі й примружування бачить спеціаліст. Відповіді навмання, однакові відповіді на все або пропуск багатьох питань алгоритм розпізнає як окрему схему і ставить оцінку «не заслуговує довіри». Тобто такі спроби не допомагають, а шкодять.

Придумування і утримання легенди саме і збільшує навантаження на мозок, а зіниця реагує на це мимовільно. Обійти тест міг би лише той, хто здатен брехати без жодних зусиль, а таких людей практично немає. Саме тому EyeDetect показує кращі результати, ніж інші доступні методи.

Диск станції EyeDetect зашифрований за стандартом AES-256 і сертифікований за FIPS 140-2. Дані тесту доступні лише тому, хто має ключ до диска. Перед передачею на сервер вони шифруються окремим ключем клієнта, а після передачі видаляються з диска станції.

Веб-кабінет Converus відкривається лише через захищене з'єднання з двофакторною автентифікацією. Доступ мають тільки авторизовані користувачі. У нас це один спеціаліст, який проводить тести.

На власних серверах Converus у сертифікованому дата-центрі (SSAE 16 / ISAE 3402) у закритій стійці. Вхід у зал за картками і біометрією, цілодобовий моніторинг, вхідний трафік фільтрує фаєрвол. Сервери не орендовані у дата-центру, а належать розробнику.

Іноді замінює, частіше доповнює. Для перевірки конкретної події добрий поліграфолог і EyeDetect дають порівнянну точність: у польових тестах EyeDetect показує 86–88%, у діагностичних тестах на одне питання — близько 87–90%. Для масового скринінгу працівників EyeDetect зручніший: швидший, без датчиків і не залежить від навичок оператора.

Два сценарії. Перший — розслідування конкретної події, де ставлять питання про сам випадок і порівняльні питання на кшталт «чи брехали ви колись керівництву». За оптимальних умов точність таких тестів близько 90%. Другий — скринінг працівників із загальними питаннями («чи вживали ви наркотики за 90 днів»). Тут питання розмиті, реакції на них схожі, і точність падає до 65–85%.

Поліграф реєструє реакції тіла на стрес: дихання, пульс, потовиділення. Його логіка: брехун сильніше емоційно реагує на питання про свою провину. EyeDetect вимірює зіницю і рухи очей, які відображають роботу мозку під час читання і відповіді. Його логіка: брехня потребує більше розумових зусиль. Це два незалежні джерела інформації.

Так, і це різко зменшує шанс пропустити брехуна. Оскільки методи вимірюють різне (емоції і мислення), їхні помилки не збігаються. Якщо шанс пропустити брехуна в одному тесті 17%, а в іншому 20%, шанс, що він пройде обидва, близько 3%. Так виходить приблизно 97% упевненості за умови, що тести проведено окремо і результати збігаються.

Тест автоматизований і не залежить від майстерності оператора; людині не треба «здаватися чесною» перед екзаменатором. Немає порівняльних питань-пасток, натомість дві теми контролюють одна одну. Тест можна провести будь-якою мовою без перекладача. Датчиків немає, тест триває 15–30 хвилин замість 90 і більше, тому за час одного поліграфа можна перевірити до шести людей.

Даних надто багато і вони надходять надто швидко: десятки показників кілька разів на секунду. Їх може зважити лише алгоритм, і він робить це однаково для кожної людини. Саме тому Converus рекомендує довіряти оцінку програмі, а спеціалісту залишає підготовку питань, контроль умов і пояснення звіту.

У дослідженні Університету Массачусетса 60% людей визнали, що не витримали б десятихвилинну розмову без жодної неправди. Британські дослідники з'ясували, що чоловіки брешуть приблизно вдвічі частіше за жінок.

Так. Кожна легенда потребує нових деталей, і її дедалі важче тримати в голові. Дослідники Стенфорда помітили, що після нечесних вчинків людям здавалось, що пагорби крутіші, а відстані довші: мозок сприймає обман як фізичний тягар. Учасники дослідження в Нотр-Дамі, яких просили тиждень не брехати, звітували про кращий сон, менше напруги і головного болю.

Способів багато, суть одна: намір ввести в оману. Хтось бреше, щоб захистити себе, хтось — щоб захистити інших, хтось прикрашає історію заради ефекту або рятує самолюбство. Далі йде брехня заради вигоди і брехня, щоб зашкодити. Тест не оцінює мотив: він перевіряє лише, чи правдива конкретна відповідь про конкретний факт.